Карфаген 

Нині Карфаген – найвідоміше середмістя Тунісу. Опинившись в Карфогені Вам дійсно буде на що подивитися. 

Руїни стародавнього міста по наші дні стоять на березі Туніської затоки і вражають своєю величчю і багатющою історією. До наших днів, на жаль, вченим та історикам так і не вдалося знайти достатньо інформації про походження Карфагена. До речі, і нині тривають масштабні розкопки в пошуках будь-якої інформації. На сьогоднішній день в процесі розкопок під егідою ЮНЕСКО вже виявлені руїни декількох античних міст, що колись існували на цій історичній землі.

Пустиня Сахара 

Сахара – одне з найзагадковіших і одночасно найпривабливіших місць Тунісу. Величезна територія Сахари безлюдна, але все ж таки тут і існують місцеві жителі, що мешкають в місцях оазисів.  

Рослинність і фауна в пустелі майже відсутня, проте тут є щось магічне в Сахарі, що вабить цю місцевість. Це своєрідна краса і чарівність, якими наділені піщані рівнини, бархани, соляні озера, рідкісні оазиси і незвичайні місцеві заходи сонця. 

Екскурсії по Сахарі зазвичай включають прогулянки на верблюдах або поїздки на джипах і як правило організовують на  1-2 дні по тривалості.

Амфітеатр в Ель-Джемі

Амфітеатр нерідко порівнюють з римським Колізеєм. Вік цієї грандіозної споруди на сьогоднішній день вже налічує 2 тисячі років. Не дивлячись на той факт, що нині його арена розташовується вже значно нижче рівня сучасних вулиць Ель-Джема, стіни його як і раніше підносяться над сучасними спорудами міста і доступні для огляду здалеку. Усередині амфітеатру можна зробити рейд по численних підземним ходам. Можна піднятися і на так звані «зорові ряди» та на долю секунди уявити, які видовища розгорталися на очах у публіки.

Сіді-Бу-Саід

Сіді-бу-Саїд – невелике містечко в біло-блакитних тонах. Стоїть воно на скелі, біля підніжжя якої розстеляється Середземне море, а вдалині видніються Атласовим гори і древній Карфаген. Місто перш за все виділяється з-поміж інших тим, що всі його споруди пофарбовані в білий колір, а вікна, огорожі та решітки – в небесно-блакитні тони.  

Згідно з розповідями гідів, колись в цьому тихому мальовничому містечку купив будинок один знатний французький барон. Ось саме він і запропонував жителям пофарбувати свої помешкання в біло-блакитні кольори, щоб ті менше розпалювалися під променями яскравого африканського сонця. А нині це одне із найбільш відвідуваних місць в Тунісі.

Шотт-ель-Джерід

За фактом ця пам’ятка Тунісу являє собою солончакову западину в пустелі Сахара. Озеро протягом року то висихає, то наповнюється знову. А водоймою в класичному розумінні воно стає лише взимку, в дощовий сезон. Влітку ж, коли температура повітря досягає 50 градусів, воно пересихає, залишаючи на поверхні товсту шкірку солі, яка зверху заноситься сухим піском. Дивовижне явище в околицях цього озера – «троянди пустелі», що утворюються з мінералів в ґрунтах, що оточують солончаки.  Ці кам’яні статуї дійсно за формою нагадують хитромудрі квіти різноманітних відтінків.

До речі, зазвичай це озеро має ніжно рожевий відтінок. 

Залишки декорацій до фільму «Зоряні Війни»

Мало кому відомо, що колись, якщо бути точним, в 1976 році, саме Туніс, з його незвичайними ландшафтами, обрали для зйомок епізодів відомого фільму «Зоряні війни». В країні безліч місць, де знімали знамениту сагу.  

Найбільш відоме з таких місць – містечко Матмата, відомий підземними житлами берберів. В одному з таких будинків і проходили зйомки одного з епізодів саги, де була зведена маса декорацій. У 1995 році один з фанатів знаменитого фільму відновив занедбані декорації. І нині кожен бажаючий може своїми очима побачити легендарне місце зйомок таким, яке воно було 40 років тому.

Національний музей Бардо

Національний музей Бардо – одна із найбільш значимих пам‘яток Тунісу.
Музей був заснований в 1888 році.
Знаходиться він неподалік столиці Тунісу, а саме у передмісті – Ле Бардо. Якщо копнути глибше, у перекладі слово «Бардо» означає «сад».
Головна відмінність музею – це величезна колекція римських мозаїк із зображенням сцен побуту і діяльності древніх римлян.
Знаходиться музей в колишньому палаці беїв. Частина будівлі використовується для розміщення уряду, інша частина – призначена для виставок і експозицій. Тут можна детально ознайомитися з історію Тунісу і древнього Карфагена, подивитися експонати періоду Стародавнього Риму та Стародавньої Греції.
Тут по сьогоднішній день збережено не мало пам‘яток мусульманської і християнської релігій.
Перед очима відвідувачів проходять не тільки невеликі експонати і різні предмети побуту, а й цікаві статуї богів і героїв, анонімні і безликі статуї.
Окрім цього, в музеї можна полюбуватися мозаїкою, що займає тут немалу площу – близько 56 кв. м.
На мозаїці зображені подвиги героїв і життя богів, побут простих смертних та інші сюжети. Один із залів музею Бардо присвячений ілюстрації життя колишнього гарему бея. Зал оформлений мозаїчними картинами на античні сюжети. У центрі залу знаходиться величезне ложе, а над ним височіє балдахін, стеля декорована майстерним різьбленням. На ці мозаїки та знахідки можна дивитися годинами, а досвідчені екскурсоводи все докладно про них розкажуть.
Тому, музей Бардо – обов’язкове місце, яке варто відвідати під час подорожі в Туніс.

Печери троглодитів

Печери, що користуються неабиякою цікавістю у кожного туриста, що завітав до Тунісу.

Хто ж такі троглодити і що то за печери?

Півтори тисячі років тому територію сучасного Тунісу населяли стародавні племена берберів.
Вони не будували свої будинки на поверхні землі, а викопували їх на десятиметровій глибині.
З цієї причини їх стали називати “троглодитами”, що в перекладі означає “живуть в норі або печері”, а відповідно і їх будинки – печери троглодитів.

Помешкання трогладитів досить цікаве і вражає своєю простотою і функціональністю водночас.
Всі будови, як правило, однотипні.
Дно кратера є внутрішнім двориком, куди виходять чотири житлові кімнати – їдальня, спальня, комора для зберігання продуктів і загін для худоби.
Житла багатих берберів – це об’єднання кількох таких дворів, які незмінно мають чотири кімнати в кожному. Дно кратерів з’єднує великий підземний хід, де може пройти навіть верблюд.
Інтер’єри підземних будинків дуже прості.
Кількість меблів зведено до мінімуму.
Всі кімнати обов’язково білять і прикрашають яскравим контрастним орнаментом.
Зараз у багатьох таких будинках є водопровід, сучасні холодильники і телевізори.
А заповзятливі бербери переобладнали свої житла під готелі і ресторани.

З часом, в 1970 році держава стала виділяти троглодитам житло в сучасних селищах.
Проте багато хто відмовився від нього і залишився в підземних квартирах.
Ті, хто залишилися, виробили ділове ставлення до гостей, заробляючи на запрошеннях відвідати своє житло.
Відвідують зазвичай туристи село Матмата.
Приймаючи запрошення, потрібно бути готовим, що Вам можуть нав’язати покупку місцевого сувеніру і запропонують заплатити за кожну фотографію, зроблену в підземному житлі.